Я вже чув про преміленіалізм і постміленіалізм. А тепер хтось сказав "аміленіалізм" — і я розгубився. Приставка "а-" означає "ні", тобто це погляд, що тисячолітнього царства взагалі не буде? Як таке можна стверджувати, якщо в Одкровенні воно чітко написане? Поясни мені цей погляд чесно і просто.
Аміленіалізм — це, мабуть, найбільш поширений погляд на тисячолітнє царство в історії церкви. Його поділяли більшість реформаторів XVI століття, а ще раніше — Августин у V столітті. І попри те, що приставка "а-" справді означає "ні", аміленіалісти не заперечують, що тисяча років взагалі існує. Вони просто розуміють її не як буквальний земний період у майбутньому, а як духовну реальність, яка вже відбувається зараз.
Ось центральна ідея: царство Христа почалось не в майбутньому, а в момент Його першого пришестя. Смерть, воскресіння і вознесіння Ісуса вже встановили Його царювання — духовно, у серцях вірян і в Церкві. "Тисяча років" з Одкровення 20 — це не конкретний часовий відрізок, а символ всієї церковної епохи, від Христа до Його повернення. А повернення Христа — це водночас і завершення цього царювання, і початок вічності.
Але як же тоді читати Відкриття 20, де "тисяча років" згадується кілька разів? Аміленіалісти кажуть: Відкриття — дуже символічна книга, і число тисяча в Біблії часто вживається не буквально, а як образ повноти або незліченності (наприклад, у Псалмі 84:10 або 1 Хронік 16:15). Крім того, вони пропонують читати розділи 19 і 20 Одкровення не як послідовну хронологію подій, а як різні "кути зору" на одну і ту саму реальність — своєрідні "перемотки камери" назад, щоб показати те саме з іншого боку.
Із цього погляду "прив'язування сатани" вже відбулось — у духовному сенсі. Христос, прийшовши у світ, суттєво обмежив владу ворога, щоб Євангеліє могло поширюватись по всьому світу, а не залишатись лише в межах Ізраїлю. Сатана ще діє — але вже не може вільно обманювати народи так, як раніше. І лише в кінці, безпосередньо перед повверненням Христа, він буде "відпущений" на короткий час для останньої битви.
Аміленіалісти також вказують на те, що в таких уривках, як Другий лист Петра 3 і Перший лист до Солунян 4, повернення Христа описується як єдина, раптова, зримна подія — без жодної згадки про наступне буквальне тисячолітнє царювання на землі. Петро навіть пише, що в День Господній небо і земля "розтопляться у вогні" (2 Петра 3:10-12) — і тоді прийдуть нове небо і нова земля. Де ж тут місце для ще тисячолітнього земного царства після цього?
Важливо підкреслити: аміленіалізм — не єресь і не легковажний погляд. Це серйозна богословська позиція, яку відстоювали розумні і вірні люди протягом двох тисяч років. Вона вимагає іншого підходу до тлумачення пророцтв — більш символічного, ніж буквального. Чи правий цей підхід у кожній деталі — питання, з яким серйозні читачі Біблії продовжують чесно боротись і сьогодні.