Я чув, що католицька церква вважає апостола Петра першим папою і що саме на ньому Ісус збудував свою церкву. Але мені цікаво — чи справді це так? Що про це говорить Біблія? Чи є там якісь свідчення того, що Петро мав особливу владу над іншими апостолами або що він узагалі був у Римі?
Петро — одна з найяскравіших постатей Нового Заповіту. Рибалка, який став головним голосом молодої церкви. Перший, хто проповідував у день П'ятидесятниці. Людина, якій Ісус сказав: "На цьому камені збудую церкву мою" (Матвія 16:18). Звучить як переконлива підстава для особливого авторитету.
Саме на цьому тексті католицька церква будує своє вчення про папство. Згідно з ним, Петро став першим єпископом Риму, отримав верховну владу над іншими апостолами, а всі наступні єпископи Риму успадкували цю владу — аж до сьогодні. Але якщо уважно читати Новий Заповіт, картина виходить інша.
Ніде в Писанні не сказано, що Петро мав владу над іншими апостолами. У книзі Діянь бачимо зовсім не вертикаль підпорядкування, а радше рівноправну раду. На Єрусалимському соборі, де вирішувалося ключове питання про язичників, саме Яків підбив підсумки — а не Петро (Діян. 15). Павло, описуючи свої стосунки з Петром у Посланні до Галатів, каже, що вони отримали різні місії: один — до євреїв, інший — до язичників (Гал. 2:7-8). Тобто не керівник і підлеглий, а два рівноправні апостоли з різними покликаннями.
Більше того — Павло відкрито суперечив Петру в Антіохії, коли той поводився лицемірно у питанні спілкування з язичниками (Гал. 2:11-14). Це не схоже на ставлення до верховного авторитету.
Показовий і інший момент. Павло написав найдовшого свого листа — до римської церкви. Наприкінці він передає особисті привіти понад двадцяти восьми людям поіменно. Петра серед них немає. Якби Петро був єпископом Риму й очільником усієї церкви, таке мовчання виглядало б дуже дивно. Те саме стосується Другого послання до Тимофія — Павло пише з Риму й згадує десятьох людей, які його відвідували. Петра знову немає.
Що сам Петро каже про себе? Він підписує свої листи просто: "апостол Ісуса Христа" і "слуга та апостол Ісуса Христа". Жодного натяку на особливий сан чи верховну владу. І що характерно — у своїх посланнях він пише, що всі віруючі разом складають "царственне священство" (1 Пет. 2:9). Не окрема каста священиків над мирянами, а весь народ Божий.
Чи була папська інституція взагалі відома в часи Петра? Схоже, що ні. Новий Заповіт описує в церкві лише дві посади: єпископ/пресвітер/пастор і диякон (1 Тим. 3:1-13). Складна ієрархія з папою на чолі — це пізніший розвиток, а не те, що ми знаходимо на сторінках Писання.
Петро — справді велика постать. Але в Біблії він вказує не на себе, а на Христа: "Пастиря і Охоронця душ ваших" (1 Пет. 2:25). Мабуть, саме це — найточніший портрет того, ким насправді був Петро.