Я бачив книги і фільми про людей, які нібито побували на небесах або в пеклі і повернулися, щоб розповісти. "90 хвилин на небі", "Небо справжнє" — це звучить захопливо. Але я не знаю, що думати: це реальні свідчення чи просто красиві історії? І як до цього ставиться Біблія?
Книги про "подорожі на небо" або "23 хвилини в пеклі" з'являються регулярно і стають бестселерами. Зрозуміло чому: ці теми хвилюють кожну людину, і якщо хтось нібито там побував і повернувся — хочеться слухати. Але перед тим, як захопитися черговою такою розповіддю, варто задати кілька простих питань.
Спершу — чи може Бог взагалі давати людям видіння неба або пекла? Так, може. Апостол Павло писав, що був "підхоплений до третього неба" і чув там "невимовні слова, яких людині не можна переказати" (2 Коринтян 12:1-4). Ісая мав разюче видіння Бога в шостому розділі своєї книги. Йоан бачив апокаліптичні видіння, записані в Одкровенні. Отже, принципово такі переживання можливі — питання в іншому: чи справді ці конкретні книги описують Боже одкровення?
І тут є кілька речей, на які варто звернути увагу. Коли Бог давав справжні одкровення, вони завжди відповідали тому, що вже написано в Його Слові. Видіння, яке суперечить Біблії, — не від Бога, незалежно від того, наскільки переконливо воно описане. Також, якщо Бог давав кільком людям видіння одного й того ж місця, ці видіння не мали б суперечити одне одному. Але описи "небес" у різних книгах часто дуже відрізняються і не завжди стикуються з біблійними образами.
Є ще один красномовний момент: один зі співавторів книги "Хлопчик, який повернувся з неба" пізніше публічно визнав, що вся його розповідь була вигадана. Це не означає, що всі подібні книги — обман. Але це нагадує: бути чесним у своїй вірі — і все одно помилятися у трактуванні свого досвіду — цілком можливо.
Апостол Павло, якому дійсно було дане видіння, повернувся і сказав: я не можу переказати те, що чув — це заборонено (2 Коринтян 12:4). Данило і Йоан теж отримували накази приховати частини своїх видінь. Виходить якась дивна картина: пророки і апостоли мали тримати язика за зубами, а тепер звичайні люди виходять із детальними репортажами й отримують від Бога дозвіл на публікацію і кіноадаптацію?
Підхід, який пропонує Біблія, простий і практичний: "Усе перевіряйте, тримайтеся доброго" (1 Солунян 5:21). Читати такі книги можна — але з критичним мисленням і Біблією поряд. Чужий досвід не може бути фундаментом віри. Фундаментом є Боже Слово. Якщо чиясь розповідь підштовхує вас до Біблії та до Бога — добре. Якщо вона замінює Біблію або суперечить їй — це вже привід насторожитися.