Ми з партнером зустрічаємося вже два роки. Іноді мені здається - пора одружуватися. Іноді думаю, що ще не готовий. Як зрозуміти, що час настав? Чи є якийсь біблійний орієнтир, щоб не помилитися з таким важливим рішенням?
Не існує єдиного правильного віку чи тривалості стосунків, після якої автоматично настає "правильний час". Хтось готовий до шлюбу в 20, хтось - у 35, а хтось і в 50 ще не готовий. Але є питання, відповіді на які дають набагато краще уявлення про готовність, ніж просто кількість місяців разом.
Перше і найважливіше - стосунки з Богом. Не відвідування церкви як ритуал, а особисте знайомство з Ним. Шлюб у біблійному розумінні - це не просто контракт між двома людьми, а завіт, у якому Бог теж присутній. Тому людина, яка ще не знає, чого хоче Бог від неї особисто, навряд чи готова до такого союзу.
Далі - знання одне одного по суті. Не просто "ми добре проводимо час разом", а справжнє розуміння: як партнер ставиться до грошей, до дітей, до батьків, до своїх обов'язків у сім'ї, до тих ситуацій, коли все іде не за планом. Багато людей одружуються, повіривши на слово, що партнер є вірянином - а потім виявляється, що це були лише слова. Довіряти важливо, але перевіряти - ще важливіше.
Варто також розуміти, що таке справжня любов - не та, яка описана в романтичних фільмах. Перший лист до коринтян каже: "Любов довготерпить, любов милосердствує, не завидує, не чваниться, не гордиться, не безчинствує, не шукає свого, не роздратовується, не замишляє зла" (1 Коринтян 13:4-5). Це не опис закоханості на піку - це опис щоденного вибору. Метелики в животі - чудова річ, але вони проходять. Те, що залишається - це готовність любити людину навіть тоді, коли вона набридла, захворіла або пройшла через щось важке.
Ще один важливий знак готовності - обидва знають, чого очікують від шлюбу і яких ролей одне одного. Скільки часу разом, скільки окремо? Хто що робить у побуті? Чи хочуть дітей і скільки? Де жити і як розподіляти фінанси? Це не романтичні теми, але саме вони стають джерелом більшості конфліктів у молодих парах.
І ще одна думка, яку варто тримати в голові: в шлюб не можна входити з думкою "якщо не вийде - розлучимося". Біблія дивиться на шлюб як на постійний союз, і якщо подружжя від самого початку налаштоване долати труднощі разом, а не шукати виходу - шанси на справжню, глибоку близькість зростають багаторазово.
Якщо після всього цього відповідь на запитання "чи готовий я любити цю людину так, як описує 1 Коринтян 13?" - "так, і я хочу вчитися цьому щодня" - мабуть, час настав.