Я чув, що в церквах іноді читають вголос якийсь "Символ віри" — короткий текст про те, у що вірять христяни. Його називають Апостольським. Але хто його написав і коли? Це справді апостоли склали цей текст? І навіщо він взагалі потрібен, якщо є Біблія?
Уяви, що тобі потрібно пояснити комусь суть своїх переконань за хвилину. Не лекція, не богословський трактат — просто кілька речень, у яких головне. Саме так і виникали ранні символи віри: як спосіб стисло і точно передати те, у що вірить громада.
Апостольський символ віри — один із найдавніших і найвідоміших таких текстів. Він звучить приблизно так: "Вірую в Бога Отця Всемогутнього, Творця неба і землі, і в Ісуса Христа, Його єдиного Сина, Господа нашого, Який зачатий від Святого Духа, народжений від Діви Марії, постраждав за Понтія Пілата, був розіп'ятий, помер і похований, зійшов у пекло, на третій день воскрес із мертвих, вознісся на небо і сидить праворуч Бога Отця Всемогутнього, звідки прийде судити живих і мертвих. Вірую в Святого Духа, у святу католицьку церкву, у спілкування святих, у прощення гріхів, у воскресіння тіла і в життя вічне."
Попри назву, апостоли його не писали. Текст з'явився щонайменше через 150 років після смерті апостолів — десь у другому-третьому столітті, у своєму ранньому варіанті, і поступово набував сучасної форми. Назва "Апостольський" означає не авторство, а зміст: цей текст прагне відобразити те, чому вчили апостоли.
Навіщо він взагалі був потрібен? У ранній церкві не було ні Біблії в сучасному вигляді, ні друкарського верстата. Громади мали доступ лише до окремих книг і листів. Символ віри став способом передавати ключові переконання усно — при хрещенні, у богослужінні, у навчанні нових вірян. Він як скелет: все найважливіше на місці, нічого зайвого.
І якщо читати його уважно, можна побачити, що він охоплює саму серцевину христянського вчення: хто такий Бог, що зробив Ісус, і на що ми сподіваємося. Народження від Діви, розп'яття, смерть і поховання, воскресіння, вознесіння, майбутній суд — кожен пункт є відповіддю на якесь конкретне заперечення чи єресь, що виникали в ранній церкві.
Два місця в тексті часто викликають запитання. Перше — фраза "зійшов у пекло": богослови досі дискутують, що вона означає. Деякі вважають, що йдеться про перебування Христа у смерті взагалі, а не про буквальний пекельний вогонь. Друге — "свята католицька церква": тут слово "католицька" означає просто "вселенська", загальна — і не має жодного відношення до Римо-Католицької церкви як інституції. Це про всіх, хто вірить у Христа.
Символ віри не замінює Біблію і не є обов'язковим для спасіння. Але він — корисний дороговказ: стислий, вивірений двома тисячоліттями, спільний для більшості христянських традицій. Читаючи його, торкаєшся чогось дуже давнього і при цьому живого.