Я чув, що одні християни кажуть: Бог забере вірних до початку великої скорботи, щоб вони не страждали. Інші кажуть — ні, восхищення буде після. А ще хтось говорить — десь посередині. Як взагалі в цьому розібратись? Чи є в Біблії чіткі слова про те, коли саме відбудеться восхищення відносно цих семи років жахів?
Це одна з найгарячіших тем серед тих, хто серйозно вивчає біблійні пророцтва. Три основні позиції виглядають так: восхищення відбудеться до великої скорботи, в середині або після неї. Є ще четвертий варіант — так звана "перед-гнівна" позиція, яка є різновидом середньої. Кожна з них має своїх прихильників і свої аргументи з тексту Писання, і суперечка між ними не вщухає вже дуже довго.
То як взагалі підійти до цього питання? Корисно почати не з дат, а з мети. Навіщо взагалі існує великий трибуляційний період? За пророцтвом Даниїла, ці сім останніх років стосуються насамперед Ізраїлю — це час, коли Бог особливо діє з єврейським народом (Даниїл 9:20-27). Якщо це так, то виникає природне запитання: а чому церква взагалі мала б бути на землі в цей час? Яка в цьому логіка?
Прихильники восхищення до скорботи звертаються до кількох місць у Писанні. Перше — слова Павла: "Бог призначив нас не на гнів, а на спасіння через Господа нашого Ісуса Христа" (1 Фессалонікійців 5:9). Книга Об'явлення, яка детально описує великий трибуляційний період, зображає його саме як час Божого гніву на землю. Чи не суперечить це обіцянці, що вірні не зазнають гніву? Залишати тих, кому обіцяне спасіння від гніву, прямо посеред цього гніву — виглядає непослідовно.
Друге місце — слова Христа до церкви в Одкровенні: "Я збережу тебе від години випробування, що має прийти на весь всесвіт" (Об'явлення 3:10). Тут важливо зауважити: Христос обіцяє зберегти не просто від випробувань, а від самого часу цих випробувань. Тобто від усього цього семирічного періоду цілком. Це сильний аргумент на користь того, що вірні будуть забрані до його початку.
Ті, хто відстоює восхищення після скорботи, звертають увагу на інше: в Новому Завіті немає жодного місця, де чорним по білому написано "восхищення відбудеться до скорботи". Вони вважають, що Бог може захистити своїх людей прямо посеред жахів — як Він колись захищав Ізраїль від єгипетських плаг, не виводячи їх одразу з країни. Прихильники середньої позиції шукають рівновагу між цими двома поглядами.
Важливо не загубитися в суперечці і не забути головного. Павло писав про восхищення не для того, щоб дати людям матеріал для богословських дискусій. Він закінчив цей уривок простими словами: "Тому втішайте одне одного цими словами" (1 Фессалонікійців 4:18). Восхищення — це насамперед про надію, а не про розклад. Про те, що фінал буде добрим і що Бог не забуде своїх.