Я чув вираз "бути сповненим Духом" - і не дуже розумію, що це означає на практиці. Це якийсь особливий стан? Це відчувається фізично? Чи це просто красива фраза? І якщо це щось реальне - то як цього досягти? Чи є якісь кроки або умови?
Є важлива різниця, яку варто зрозуміти з самого початку - між тим, що Дух живе в тобі, і тим, що ти наповнений Духом. Це не одне й те саме, хоча звучить схоже.
Коли людина вірить у Христа - Святий Дух поселяється в ній назавжди. Це відбувається одразу, автоматично, і це незворотньо (Іван 14:16-17; Римлян 8:9). Але наповненість Духом - це інша річ. Павло в листі до Єфесян пише: "Наповнюйтеся Духом" (Єфесян 5:18). Зверни увагу на форму дієслова - це не одноразова дія, а тривалий процес, який потребує постійного вибору.
Щоб зрозуміти різницю, Павло використовує несподіване порівняння: він протиставляє наповненість Духом і сп'яніння вином. Здається дивним, але логіка проста: коли людина п'яна - вона під контролем алкоголю, він визначає її поведінку, слова, рішення. Коли людина наповнена Духом - вона під його впливом: він визначає напрямок її думок, реакцій, вчинків. Питання в тому, що керує тобою зсередини.
Тоді виникає природне питання: що заважає цій наповненості? Відповідь конкретна - гріх і непослух. Коли людина свідомо робить те, що суперечить Богу, вона "засмучує Духа" (Єфесян 4:30) і "гасить" його (1 Солунян 5:19). Він нікуди не йде - але його вплив блокується. Це схоже на те, як сонце нікуди не зникає за хмарами - просто хмари закривають тепло.
Тому шлях до наповненості - це не якийсь особливий духовний ритуал чи інтенсивна молитва у певній позі. Це три речі, які переплітаються між собою щодня. По-перше, чесність перед Богом: коли зробив щось не те - визнати це одразу, не накопичувати (1 Іван 1:9). По-друге, відкритість до Слова Бога: Дух діє через Писання, і людина, яка живе з ним у контакті, природно відкривається його впливу (Колосян 3:16). По-третє, свідоме підкорення: не "роблю що хочу, а потім прошу прощення", а щоденне питання - що Бог хоче від мене в цій конкретній ситуації.
І ось що цікаво - Павло описує результати наповненості Духом не через яскраві переживання, а через дуже прості ознаки: подяка, радість, пісня в серці, і - несподівано - взаємне підкорення одне одному (Єфесян 5:19-21). Тобто наповнена Духом людина не стає недосяжною містиком - вона стає теплішою, вдячнішою і скромнішою у стосунках з іншими людьми.
Жодної формули немає - є щоденний вибір: відкритись або закритись. Дух завжди готовий наповнити - питання в тому, чи є місце для нього у твоїх рішеннях сьогодні.