Мені цікаво розібратись із таким питанням: наскільки Сатана насправді могутній? Іноді здається, що він майже всесильний - керує світом, спокушає всіх підряд, руйнує життя. А іноді чую, що він вже переможений. То де правда? Він справді небезпечний - чи ми просто надто серйозно ставимось до переможеного ворога?
Це питання рідко дає просту відповідь, бо реальність тут двошарова - і обидва шари справжні одночасно. Сатана і могутній, і вже переможений. Це не суперечність, а опис двох різних вимірів однієї реальності - як солдат, який ще веде бій, хоча капітуляцію вже підписано.
Почнемо з того, що Біблія не замовчує його сили. Юда 1:9 розповідає, як Михаїл - архангел, командувач небесного воїнства - навіть він не наважився власними силами протистояти Сатані, а сказав: "Господь хай тебе пожурить!" Це дуже промовисто. Якщо найпотужніший з ангелів звертається по допомогу до Бога у протистоянні Сатані - це не той супротивник, якого варто недооцінювати.
Книга Йова дає, мабуть, найдетальніший погляд на те, як це працює. Сатана з'являється перед Богом і звинувачує Йова: той любить Бога тільки за благословення - заберіть їх, і він відречеться. Бог дозволяє Сатані випробувати Йова - спочатку через втрату майна і дітей, потім через хворобу. Але є чітка межа: "До нього самого не торкайся". Тобто Сатана діє - але в межах того, що Бог дозволяє. Він не самостійний гравець, а підконтрольний, хоч і небезпечний.
На землі його вплив реальний і широкий. Ісус називає його "правителем цього світу" (Івана 14:30), Павло - "богом цього віку" (2 Коринтян 4:4). Він спокушає окремих людей - так само як спокушав Єву в саду і намагався спокусити самого Ісуса в пустелі. Він втручається в передачу істини, підсовує брехню там, де має бути правда, і, за словами Ісуса, є "батьком брехні" (Івана 8:44). Ісус в Євангелії від Луки згадує жінку, яку Сатана тримав у хворобі вісімнадцять років - буквально тримав прив'язаною (Луки 13:16). Це не образ, це опис реального духовного тиску на людське тіло і розум.
Але тут починається другий шар. Ісус зцілив ту жінку одним доторком - і вона одразу випросталась. Хрест Христа, за словами Павла, "роззброїв начала і власті" (Колосян 2:15). Вирок уже виголошений - "князь цього світу засуджений" (Івана 16:11). Сатана досі діє, але не як вільний господар, а як засуджений, якому ще дозволено ходити до виконання вироку.
Петро попереджає: "Ваш ворог диявол ходить, як лев ревучий, шукаючи, кого пожерти" (1 Петра 5:8). Але той самий Іван пише: "Більший Той, Хто у вас, ніж той, хто у світі" (1 Івана 4:4). Обидва твердження правдиві - і жодне не скасовує інше.
Отже, відповідь на питання "наскільки він могутній?" звучить так: достатньо могутній, щоб до нього ставитись серйозно - і вже переможений, щоб його не боятись.