Я знаю багато людей, які не вірять у Бога — і при цьому живуть цілком щасливо, чесно і навіть краще за деяких віруючих. Вони добрі, успішні, мають сім'ї, допомагають іншим. Тоді навіщо взагалі Бог, якщо й без Нього можна добре жити? Чи справді людина не може обійтись без Бога — чи це просто релігійна пропаганда?
Це чесне і дуже правильне запитання. Бо ми справді бачимо навколо людей без будь-якої віри, які живуть гідно, доброзичливо і, здається, цілком задоволено. Ігнорувати цей факт — значить не говорити правди.
Тож почнімо з визнання: так, без Бога можна прожити фізичне, моральне і навіть приємне життя. Біблія сама це не заперечує. Ісус казав, що Бог посилає сонце і дощ і на праведних, і на неправедних (Матвія 5:45). Блага цього світу — здоров'я, стосунки, задоволення, успіх — доступні всім, незалежно від віри. І деякі моральні принципи, закладені в Біблії — чесність, вірність, самодисципліна — приносять плоди будь-кому, хто їх дотримується, навіть не знаючи їхнього джерела.
Але тут є кілька важливих "але".
Перше: існування без визнання Бога — це не те саме, що існування без Бога як факту. Уяви годинник, який не знає про свого майстра. Він все одно працює — але своїм існуванням підтверджує, що майстер був. Так само людина може жити, не думаючи про Бога — але це не означає, що Бог до неї не має стосунку. Саме Він підтримує існування всього — включно з тими, хто в Нього не вірить (Колосян 1:17).
Друге: є різниця між "добре жити" і "жити повноцінно". Цар Соломон провів власний грандіозний експеримент — мав все, чого тільки можна захотіти, і в підсумку описав це одним словом: марнота. Не тому що він страждав. А тому що відчув, що щось важливе так і лишилось незаповненим. Бог вклав у людське серце відчуття вічності (Екклезіаст 3:11) — і ця "дірка" не закривається навіть найкращим земним життям.
Третє: розмова про "щасливих невіруючих" часто зупиняється на цьому житті. Але притча Ісуса про заможного фермера (Луки 12:16-21) — саме про людину, яка все правильно зробила тут: зібрала врожай, побудувала комори, сказала собі "живи, їж, пий, веселись". І саме тієї ночі її не стало. Мова не про покарання — а про те, що земне благополуччя не відповідає на головне питання: а що далі?
І четверте, мабуть, найважливіше: Біблія не каже, що без Бога людина неодмінно нещасна в очевидний спосіб. Вона каже інше — що без Бога людина живе лише в одному вимірі з двох можливих. Фізичне є, духовне — відрізане. І навіть якщо людина цього не відчуває гостро — це не означає, що всього цього немає.
Августин Блаженний написав колись: "Ти створив нас для Себе, і неспокійне серце наше, доки не заспокоїться в Тобі." Ця фраза описує не тільки релігійних людей — вона описує всіх нас. Є неспокій, який складно назвати, але важко ігнорувати. І відповідь на нього — не правила і не ритуали, а стосунки з Тим, Хто нас зробив.